Suchergebnisse

This paper deals with the foreign strategy of East Prussia after World War I. Special consideration is given to the ways in which East Prussia tried to overcome the political and economic difficulties that had arisen when it found itself surrounded on all sides by foreign countries during the 1920s. After the World War I, East Prussia aimed to re-establish its previous trade relations with the regions of the former Russian Empire. The intensive struggle for survival in which the local and regional governments of Königsberg and its economic representatives were involved resulted from the fact that the province now formed an exclave – a unique situation not only in the history of Prussia, but also in the history of Germany. Owing to the unsolvable territorial conflicts in Eastern Europe, all attempts to come to terms with the situation and its implications were doomed to have only very limited success. ; Автор аналізує зовнішньополітичну стратегію Східної Пруссії. Особлива увага приділяється шляхам та стратегіям, якими Східна Пруссія намагалася подолати політичні та економічні труднощі, які виникли після того, як вона опинилася оточеною з усіх боків іноземними державами упродовж 1920-хрр. Після Першої світової війн, метою Східної Пруссії було відновлення своїх попередніх торговельних відносини з регіонами колишньої Російської імперії. Інтенсивна боротьба за виживання, в якій брали участь місцеві і регіональні органи влади Кенігсберга і його економічні представники призвела до того, що провінція сформувалася як ексклав, що було унікальним не тільки в історії Пруссії, але і в історії Німеччини. Через нерозв'язні територіальні конфлікти у Східній Європі, всі спроби дійти згоди в даній ситуації були не повною мірою успішними.

Als Folge des Ersten Weltkriegs wurde Ostpreußen durch den polnischen Korridor vom Mutterland abgetrennt. Angesichts der »beispiellosen Notlage« suchte die Provinz eine Sonderstellung sowohl im Reich als auch innerhalb Preußens zu erlangen. Oberpräsident Ernst Ludwig Siehr verfolgte das Ziel, seine Befugnisse zu erweitern, um aus einer gestärkten Stellung heraus auf die Beziehungen zu den östlichen Nachbarstaaten unmittelbar Einfluß nehmen zu können. Diese Ambitionen führten zu einem spannungsreichen Verhältnis zwischen Berlin und Ostpreußen. Während der erste Teil der vorliegenden Studie den innenpolitischen Bestrebungen Siehrs gewidmet ist, werden im zweiten und dritten Teil die auswärtigen Angelegenheiten Ostpreußens und vor allem die Beziehungen zu Litauen sowie zur Sowjetunion analysiert. Dabei liegen die Schwerpunkte der Darstellung auf den bisher unbekannt gebliebenen Vertragsverhältnissen mit diesen Staaten sowie der Rußlandpolitik des Königsberger Oberbürgermeisters Hans Lohmeyer.